Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: морський лев: Хочу прокинутись з ранку - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Рижулька, 15.11.2013 - 11:34
У нас кажуть: "Нема зле, щоб не вийшло на добре" Так і у Вашого ЛГ. Застуда дала можливість відпочити і побути з близькою людиною.
Валя Савелюк, 15.11.2013 - 09:28
о... нарешті я розібралася - тут основна фраза - "Знаєш, а добре що змок…" - в тому смислі, що щось, ніби на перший погляд погане - може в результаті виявитися - таким хорошим....))) причини і наслідки, які нам невідомі, поки не стануться вже...є така пісенька, про борсука, який не спить, коли всі вже заснули, бо борсук "зацепілся ухом за сук - и тихо танцует вокруг..." - от я в даній ситуації, як той борсук - потанцювала, зачепившись...))) зате зараз - довольна собою цілком...))) вибачайте, щось мене тут забагато, але обіцяю не повертатися.... морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так так! ніби на перший погляд погане - може в результаті виявитися - таким хорошим....))) оце воно!!! це все до того про що ми останнім часом говорили! Вас не багато!!! не вибачайтесь! Я дуже радий що Вам мої вірші да душі!!! Валя Савелюк, 15.11.2013 - 05:45
не знаю, яким способом Ваші вірші проникають... оселяються... "прописуються" у моїх, щонайменше, думках... це не тільки лірика... хоча ліричний настрій цього вірша і робить його таким... леТким... як аромат чаю з чебрецем...))) ну, добре: ЛГ дозволив собі "симулювати" застуду... чи йому хотілось би отак - проснутися зранку не на роботу... бо втомився щодня іти-бігти по заведеному колу, як стрілка секундна по циферблату - ніби і рух, і досить напружений і постійний рух, але - на одному місці... в незмінній площині... "как белка в колєсє"... - це умовності, чи умови - людини в соціумі... власне - несвобода... залежність, рабство......прожити один день "для себе", полонивши простуду, як облуду втоми... поклацати по клавіатурі... тобто - вийти за межі неволі обумовленої життям у соціумі... "політати"... хвора душа... ну, це конфлікт внутрішній... це результат відчуття-розуміння, що "щось у нашому світі не так... чи так?... чи як?..." хто я, де я, чому я... і чи справді - я... ))) потреба в координатах... сигнал від того "людського" у людині, яке називається "незмінною людською природою" - де зберігаються вроджені (закладені Богом) - права і свободи... ядро, яке деформації не підлягає... "добре, коли не один" у таких "боріннях духовних чи психологічних - є уявний співбесідник(співбесілниця)... звідки вона взялася?... були якісь сподівання, що цей "вимисел" порятує... але - але так не сталося - розчарування?... тому, добре, що зупинився і розмислив(змок) - на одну ілюзію стало менше??? і навіть після такого "розшифрування" - майже нічого сказати не вийшло... що ж, процитую відоме "нескАзане лишилось несказАнним"... так лагідно присутній вірш ваш, як і та, на яку покладалися наївні сподівання...))) гарно.. цікаво... багатозначно... туманно-неясно - привабливо... морський лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! Ви все розумієте, нема чого додати.......хоча...... думаю що він, літ герой, думав що врятує його вона, але виявилось що процес порятунку не стільки важливий, як те хто біля тебе, і саме хвороба дала можливість побути з кимось, з тим хто тобі дорогий і близький...... ну щось таке, ну і чай з чебрецем!!! Наталя Данилюк, 14.11.2013 - 21:45
Думав врятуєш, наївно…Знаєш, а добре що змок…- Мабуть, таки недаремно змокли і застудилися))) Гарно і ніжно. Хай збуваються мрії, навіть якщо для цього доведеться трішки застудитися. Валя Савелюк, 14.11.2013 - 18:58
прекрасно... бо так!... наївно, чи що... ну, гранично-щиро... тому... тому класно... і слід такий - як аромат від чаю із малиною і чебрецями, який допоміг зцілити душу хвору... змінили, змінили, пане Морський Леве - вашим клацанням по монітору - і моїх вікон плин... дуже... таки добре, що змокли..)))
|
|
|