«Нехай смерть поб’є їх! Нехай зійдуть живими в шеол! –
бо лиш підлота в їхніх домах і посеред них…»
(Пс.54:16)
Так значить Ви всі БОРЕТЕСЬ за МИР?
Невже не відчуваєте у цьому іронії якоїсь?
Та я, напевне, давно уже не з тих,
Хто хоче жити з усіма в лукавому спокої.
Краще вже іти відвертою війною,
Хоч і жорстокою, зате чеснОю,
Ніж недругові нещиро посміхатись,
І перед ним низесенько вклонятись.
Ви скажете, що зараз такий час,
Що як не ми їх, то завтра вони нас.
Краще ж у злагоді зі всіма жити,
Щоб потім не довелось дорогу ціну платити.
Ну що ж, тоді всміхайтесь і вклоняйтесь,
І від долі фарту сподівайтесь,
А вони будуть нові й нові палки стругати,
Щоб у Ваші і так вже надламані колеса їх вставляти…
Ви скажете, що я нещира християнка,
Зате донька блаженної землі.
Недарма ж називаюсь «УКРАЇНКА»,
Надіюсь, що Бог простить гріхи мої.
1 липня 2012 року
Близько 9 години
смт. Луків
