Два лебеді на озері купались,
Злітали не торкалися води.
Два лебеді неначе закохались,
Вони не знали горя і біди.
Та знай кохання вічним не буває,
У долі є свої важкі часи
Вона так мріє, так його шукає,
А він чекає кращої ніж ти.
Змирися з цим випробуванням долі.
Невартий він цих сліз і доброти,
Сумна лебітко в одиокім полі
Не стій на місті а у вись лети.
Два лебеді на озері купались,
Злітали не торкалися води.
Два лебеді неначе закохались,
Тому що вони птахи ,а не ми.