А літо буяє у пишній красі,
У співах птахів і духмяності трав,
Зеленими шатами вкриті ліси,
І ночі короткі в намисті заграв.
А літо запрошує нас у свій світ,
Де небо високе і простір безмежний.
Там човен гойдається тисячі літ,
Там двоє, їм літо навіки належить.
Там крапля бурштином спадає з весла,
Там лебеді тягнуть довгастії шиї,
То молодість вічну весна принесла,
А літо розкошує щастям від неї.
Літом бризки сліпуче летять навкруги,
Разом сонця, води і дурману,
Я вінок вже сплела та іду до ріки,
Ах, ця літня любов. ця омана !