Ти виграла війну, радій!
Дурепа, ти ж цього бажала.
Хотіла перемоги? – На, ковтай.
Ти жертвою боїв скаліченою не стала
І не побачила страждальців рай.
Як генерал приймаєш привітання,
Ховаєш позіхом тяжкі зітхання.
І обережно, тихо, мов крадій,
Усмішку ворогу, якого зневажала,
Кидаєш, приспішників не бачиш зграй.
Ти у неволі менш страждала…
Давай, і далі сильну грай!
