Хотіла багато - немаю нічого
Хотіла за тебе - немаю нікого
Незнала, що легко отак покохати.
Але дуже важко, що любиш втрачати.
Я плакала, бо я тебе любила.
А ти мене чомусь не розумів.
Тобою жила, лиш тобою жила.
Чому ж мене кохати не умів.
Я вірила в щастя квітучу весну.
Були лиш зима й завірюха.
До тебе я знову, та марно, прийду
Бо щастя не вквітах посуті.
Я мріяла, хоча б про поцілунок.
Отой нещасний, але дорогий.
Для мене й найкращий дарунок,
Хоч погляд твій, милий ти мій!!!
Я втратила і, навіть те, що мала
Та я і не жалію вже за тим.
Бо твою руку у своїх руках тримала.
І задоволена хоча б оцим.
