Весну відчувши я зімлів,
П’янким туманом оповився.
Не міг згадати жодних слів,
Лиш зачаровано дивився.
Струмком веселим голосним,
Весни мелодія казкова
Лунала скрізь, лунала всим
На що багата її мова.
Тендітний ніжний вітрограй
Безвинну ніс кудись хмарину,
Ховав її за небокрай,
Свою малюючи картину.
„ Весна прийшла, прийшла весна”-
Пташки співали беззупиння ,
І пісня їх така ж рясна
Була, як сонця ластовиння.
А я так жадібно вдихав
З повітря запах насолоди,
Який собою надихав
На лоні розквіту природи.