Заколихала мене пахуча трава
Заспівала крижана вода
Сопілка за дві дороги грає
І мати сина в армію проводжає
А в тім сірім тумані
Нехай загубляться болючі рани
Нехай скрипка голосніше грає
А син мій додому поскоріш вертає
Промовила заклопотана, сива мати
Ридаючи на подвір'ї рідної хати
Не горе вмовляли діти, не горе!
А гордість пануватиме в роді.
Не плачте рідненька, всміхніться.
Людиною стану, так говорять в народі
Я йду, повернуся не скоро
Я йду, така чоловіча доля.
