"Є тридцять способiв складати вiршi, а тридцять перший - ваш. Якщо,
звичайно, не розминулися з музами..."
Г. С. Сковорода
Є тридцять способів складання віршів,
А тридцять перший - той, яким напишеш ти.
І хоч там що, вони нічим не гірші
Від творів Ліни, Тараса, Сковороди.
І хоч ти думаєш: "Мені до них далеко!",
А так, як ти, ніхто ще в світі не писав.
Приборкувати риму й ритм нелегко,
Але ж поезія - це тисячі октав!
Бо кожен вірш - це світ, в якому воля.
Це простір для польоту й висоти.
І поки муза є, пиши. Пиши доволі,
Бо так, як ти, напишеш тільки ти!
Як же вчасно я прочитала цей Ваш вірш! Іноді в мене виникають сумніви у власних силах римувати та й натхнення приходить не так вже й часто...
Але тепер буду завжди пам'ятати, що варто записувати все, що спаде на думку, може ці рядочки на когось подіють так цілюще, як на мене Ваші.) Дякую Вам))
Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це я Вам дякую за такі теплі слова! Мені надзвичайно приємно, що ці рядочки стали для Вас своєчасним підбадьоренням А щодо власної творчості - навіть не сумнівайтеся в ній (читаючи Ваші вірші, я отримала масу задоволення)
Я просто в неймовірному захваті від вірша! Все в цих рядках сказанно так правильно і точно. Бо кожен поет - це неповторна особистість і пишемо ми всі по різному.
А ваша робота, автор, дуже красива і хвилююча. Ви, без сумнівів, перш за все, пишите талановито.
Щиро дякую вам за вірш і за задоволення, яке я отримала від його прочитання.
Успіхів вам і надалі, і багато натхнення!
Люба Василик відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надзвичайно приємно читати такі теплі слова Щиро Вам вдячна!