Мене міняли, час і смуток
Давали сили, відчай і якийсь покій
Здавалось що кохання вже минуло
Але на серці залишився якийсь біль
Так я розумію не судилось
Розумію що ми не одні
В тебе інші погляди кохання
А мене на це погляди свої
Минає час, а впамяті лишився
Той перший поцілунок у дворі
Його я не забуду, вже навічно
Залишений ти всерці, назавжди
Минає час, минають люди
Все помаленьку стане по містях
І ті безбарні чорні ночі
Дадуь надію на життя
