Я на повіках твоїх зупинюсь
у глибину очей порину.
В бездонну сизу далечінь
тебе покличу знову.
Я на губах твоїх зітру
цвіту солодкого цілунок.
Із вуст моїх зриватимеш і ти
цілющий трунок.
Я поглядом на скулах зупинюсь,
рукою ніжно доторкнусь
і тіло пеститиму знову,
і кожен раз неначе вперше.
Любові гіркоту я випила сповна.
Цей ''келих'' висушила зразу.
І була п'яна голова
щоразу линучи до тебе.