В останній день кожної з наших розлук
Мені здавалось, що завтра нічого не зміниться,
Що ніч в склянці чаю шипить і прибоєм піниться
Чи то від шуму в плацкарті, чи від холоду рук.
В останній день кожної з наших розлук…
Півроку чи рік з тих пір, як ми були реальними.
Думки в голові поставали гіркими питаннями,
Чи я тебе не придумала? Чи ти тут?
В останній день кожної з наших розлук
Я хвилювалась, мов перед першим побаченням,
Та все це по суті зовсім втрачало значення,
Коли ти зігрівав мої пальці теплом своїх рук.
