Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Іванка Прокопишин: Вічності. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий, 18.02.2013 - 19:33
Коли стикаєшся з бідою,Коли образа б’є тебе в лице, То бачиш ти завжди чудово Хто і як винен в тому є. І вірно ти сказала про бездушність, І вічність не у серці, а в душі. А прагматичність вірна згуба, Коли заміниш "я" на "ти". Але скажу тобі відверто, Нам легко думати про тих, Кого хотілось нам змінити, Але змінитись мусим ми. Не в силах ми змінити інших, Бо не хотіли і самі, Щоб хтось за нас, без згоди, Змінив би нашії думки. Ти зрозумій одне, прохаю, Життя важке і повне сліз. Але ніколи не здавайся А вірним серцем ти борись. Борись з ненавистю у собі, З бажанням вбити чи змінить, Брехнею не тримай партнера, І вчися вірно, чесно жить. Важка ця доля, путь нестерпний, Але коли підеш ти ним, То знайдеш там щасливу долю, Любові вічної наділ. А якщо важко стане дуже, Запам'ятай лише одне, Все Бог дає нам лиш для того, Щоб ми знайшли в житті своє. |
|
|