Я не триматаму чужого,
Навсебіч тебе відпускаю – слова.
А десь в мені, зсередини
Ломить і душить почуття:
Спини, притримай, дожени –
Потрібна! Рідна, лиш вона…
Я не чекатиму на тебе,
Чужа, то й зовсім не моя – слова.
А десь в мені пожежні крики:
Не відступай нікому свого.
Візьми, продумай, досягни –
Не можна мрією, так легко, нехтувати.
І я не матиму нічого,
Без твоїх посмішок – все нуль.
Та й користі нема від того,
Що я постійно це пишу.
Слова чи слово, мрія – вчинок.
Заїжджений сюжет життя.
Й не мені ж першому так квило,
Бо, навіть, кожна дія й вчинок
В зародку були лиш слова…
14.09.12
