Світло неба,
Промінь сонця –
Поклик ранку
З темноти –
Стук невгавний
У віконце...
Це не ти?
Хмарки-крила,
Мов вітрила...
Взяв кормило –
І лети!..
Благость враз
Покрила тіло…
Це не ти?
В полі жито
Колосилось:
«Як до осені дійти?»
(Щоб завчас
Не втрапить в силос):
Ні, не ти це!
Ні, не ти!
На лугах буяли трави:
Мо, не стопчуть копити…
Вже крайнебо...
Тінь...
Заграва...
Ні, не ти це!
Ні не ти!
Олекса Удайко
1.01.2013