Я втрачаю тебе не впізнавши
Залишаєш сліди на снігу
А він лапатий все пада і пада
Давно замів доріжку ту
Я піду і знов пройдуся
По тих забутих Богом вже стежках
І знов відкрию серця рану
Фатум злий мене не покидає
Завжди найкраще в мене забирає
А я безсила безборонна
І навіть трохи несинхронна
Ну що ж я знову буду вчитись жить
Хоч в серці завжди буде то боліти
Мою душу на шматочки роздробив ти
Хто зна чи склеїться вона
Та болі більше не хочу відчувати
Ти йди не залишайся ночувати
А я сама зігрію своє ліжко
