Як же це - недосконало? Не тікай!
Сидячи на трупі, мертвому непотребі,
Сонце розглядаєш!
Аж до болю! Аж до страху!
Не так далеко сни втікають.
Люби або люби у намаганнях так
любити! Між прірвами розлитого вина!
Втопися у безглуздих оплесках.
В оплесках насмішників над
Кволими фігурами відмерлих рештків людського…
Твого, прикритого лаштунками, роздільного людського!
Скажи мені, скажи!..
Ти спробуй не подумати про втрату, не п’яній!
П’яними поетами нас не засудять
До вогню!
До вогню!
До вогню!
Я не кричу! Це просто потяг!
Потяг до безтишшя,
До проклятих мертвих слів, чи то – думок?