Я не знаходжу нового для себе
І в "Обране" нікого з вас не додаю...
Не вдовольняєте мої потреби,
Уяву й душу вам не вразити мою...
Ви про кохання пишете те саме,
Банально, пафосно, ображено на світ,
Немов цілуєте старезними вустами
Якусь стару, якій минуло двісті літ !
Ви пишете на політичні теми...
Це що вірші ?! Це, в біса, випуски новин!
Геть! На Майдан! Вирішуйте проблеми!
Що, опустили очі? О! Всі як один...
Коли ж у когось блисне світла думка,
Яку не соромно покласти на папір –
Кидає вам під виглядом дарунка,
Як кістку в клітку, де чигає дикий звір !
"Ось істина! Велика і тривожна!
Гризіть і думайте! Видобувайте суть!..."
А кістка ця – обсмоктана й порожня,
Без запаху й смаку. Вітри у ній гудуть...
Ви тонете... В маразмах, у велібрах,
В ідеях диких, божевільних і дурних...
Ніхто не здатен викликати більше
Ні сльози, ні повагу, ані сміх...
14.10.12 р. Corvin
Я згідна з Емою! Ви коментів захотіли. Уваги захотіли. Тому таке й написали. Добились, частково. Всі теми погані, всі поети погані., Всі люди погані. А ви значить, білий і пухнастий і найоригінальніший? У кожному вірші щось є, якась доля правди.
Corvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Суворо, точно, хоча і з позиції собаки та її відношення до кістки. Я не соромлюсь поставити 5/5, бо сам себе ловив на цих відчуттях, але не як собака біля кістки, а як стара людина тілом, віком, а інше... і ми бували рисаками.
Corvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Корвин, а Вы сами часто претендуете на небанальность? Что-ж Вы на мир так обижены? Люди пишут, какумеют, ю своих переживаниях. Гениев и должно быть мало. Пожалуйста, не отказывайте людям в праве писать. Пусть и так же неважно, как я
Corvin відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
