[У співавторстві із Т.П. >
Старанні миті залишають птахи.
А нам терпіти фальші страх.
Куди подіти нескінченні цвяхи?
Лишайте сон всамтіненних невдах.
Лишайте сон і поринайте в небо,
Летіть у вись і не дивіться вниз,
Не обертайтеся назад, не треба!
Обмийте з себе весь буденний слиз.
А що, тоді, блаженні миті?
Чи їм доводити блискучий фарс?
І хвилі майже оповиті...
Хотів ще Місяць.Та отримуй Марс.
Лиш тоді душевний спокій,
В єдину мить все зміниться ураз.
Потонуть дні у радості глибокій –
Поневірянь не буде. І образ...
