Моє серце скам яніле та порожнєє
А душа налита болем та журбою
Моє серце - є кров
А від душі залишився лиш спомин
Спомин про теє вічнеє кохання
в якого термін придатності скінчився ше 11.11.11
А користуємось ще і сьогодні
Але так,тільки коли захочем
Число 11 мене з`єдноло
На шматки розірваного
І в дрімучим лісі
Залишеного ношою любов`ю
Яка зігріла і приласкала,
А потім напоїла й змарнувала
Той незримий час
Котрий мене навчав
Він був хороший вчитель ,
Та за свої уроки він багато брав
І ось згодом він й тебе забрав
Вже коштів невистачає
Платити за його нікчемні ті уроки
Які навчають лиш тому що треба жить,
Та я вже й не хочу вивчати ту граматику в коханні,
Ту тригонометрію в прощанні
Я хочу пити
Пити кров твою
Та вже й тебе нема
Я все змарнував на той час
І знов 11.11.11
