Та посмішка його зачарувала
Він так давно її у снах шукав
Вона у відповідь лише мовчала
А він в очах її блукав.
Вона на нього все життя чекала
За руку ніжну він її узяв
Вона у відповідь лише мовчала
Бо він тоді нічого ще не знав.
Усе, що він казав вона читала
Дивилась на його тонкі вуста
Вона у відповідь лише мовчала
В його руці була її рука.
Вона йому нічого не сказала
Мовчала, бо сказати не могла
Вона у відповідь лише мовчала
І звична по щоці текла сльоза.