Тяжко мені глядіти
І тобою заворожено жить!
Тяжко тебе не любити,
А ще важче безотвітно любить!
Я вдихаю, тремтячи, у свої груди
Пахуче зілля твоєї красоти.
І зникають навколишні люди,
А перед очима залишаєшся ти.
Я намагаюсь тебе доторкнути
І марно страчаюсь у образів млі,
І не можу, хоч старався, забути
Найпрекраснішу весну на землі!
Тільки знай, я пам'ятатиму вічно
Твою невступливість і норовливий гонор!
І впиватимуся вродою невимовною грішно,
Що заповнила світу моєго простор!
27 травня 2009 р.