з кількох складів твоя безіменна структура,
серпень як мертвий святий залишає мощі.
режисура незграбна,
грабуєш численні луври,
а я підробляю спасителем
й кличу дощ.
так зійшлось, перебилось
і ще всіляко.
заважати не хочеться більш ніж йти.
цей святий не лишає по собі знаків,
тільки тіло зотліле на висоті.
вибиваюся з черги до твого дому,
а його не існує
як наших зим.
гематоми стрічань на лиці святому
заліковує небо тепер ніким...