Сивіє літо ясночоле,
Та осені ще не пуска
У володіння Соломона —
Країни вічного огня.
Своїми стрілами-промінням
Золóтить нашую Украйну:
Долини, пагорби, верхів’я,
Водицю дужого Дніпра.
Зі звуком свіжим ластів’яти
Нерозпрощатися мені,
Бо чутно завше сих малят:
Опівночі, удень, вночі.
Лляне повітря сухочисте
У грудях ще танцює вальс.
Танцюй, танцюй, танцюй, пречисте,
Іще є час, повір, є час!
А поки коси осінь та барвиста
Розчісує сим гребінцем,
Осанну тую норовисту
Скропи сліпип-сліпим дощем.
Ох серпню мій, малиновий,
Ти залий наш край
Ріками-перлинами
За Дунай, Дунай,
Дунай.