Я так керую вправно дієсловом:
Воно від мене у небес блакить
Метеликом з орнаментом казковим
Ледь випорхне і сміло полетить.
Там стане зіркою. В безхмарні літні ночі
З братами світло литиме своє.
Як тільки ранок світ росою змочить -
Вертається і знову повстає
Трояндою, ромашкою, барвінком,
Пташиним співом в мовчаннІ полів.
Будильником ласкаво, але дзвінко
Тебе розбудить пісня дієслів.
Воно - могутня зброя давніх воєн.
То ніжний подих, то іржавий ніж.
Та першим кинусь я на того з боєм,
Хто заримує з ним хоч один вірш!
Мені здається, це той сайт, де можуть писати і не професіонали. Це ж не змагання, не конкурси. Тут люди і шліфують свою майстерність, і просто виливають душу. Я відчуваю, що Ви якийсь злий.
Dreamkiller відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я добрий і пухнастий насправді І про сокиру - то меотафора))
Та і я не про вірші на цьому сайті конкретно писав, а взагалі про своє відношення до дієслівного римування.
А хіба можна писати, аби лиш писати - для кількості? Мені здається, якщо пишеш, то виливаєш почуття, думки, що тебе переповняють. Як з тебе пре - іменниками, прикметниками чи дієсловами - це уже не важливо. Головне, щоб перло і щиро! Це моя власна думка. Але в кожного може бути своя.
Dreamkiller відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Треба писати й з душею, й з професіональністю. Талант без уміння й практики - ніщо.