Я тут, перед Тобою,
Правдива й чиста, як сльоза.
А й,справді, сліз тут вистачає,
Неначе та роса,
Вони в моїх очах.
Ще мить – і вже на скронях,
А потім – на руках.
Збираю все в долоні,
Це все, що я маю, візьми!
І ходімо зі мною.
Я покажу любов, я покажу життя,
За яке ми так довго боролись,
За яке проливали цю кров
І ці сльози…
В ці сльози я вклала всі сльози жінок
І всіх тих дівчат,
І всіх тих дітей,
Що невинно вмирали
З ім’ям країни на вустах.
Та вони – герої,
Адже тепер ми – держава,
Красива, сильна і єдина.
Хоча для когось це – ніщо,
А для мене?
Для мене – це життя.
І Тобі молюся я за нього,
Молюся й плачу,
Але не боюся.
Я знаю, що є Ти у нас,
Я знаю, що все ще нас любиш,
І я також все ще люблю,
Хоча і плачу…
