Сіре небо без сонця,
Незав"язані думки,
Сиджу на одному місці,
Ноги просять іти.
Куди прямувати незнаю,
З ким говорити й про що,
Дорогу зі змістом шукаю,
Щоб не було все одно.
Мій аватар є безликий,
Відчуваю самотність свою,
За масштабами світ наш великий.
Як не пробити стопу?
Меркають силуети чужії,
Шукаю прохід у дверях,
Та вихід сьогодні закрили,
Печаль посадила на цвях.
Вірю, що сонце існує
І гріє самотніх людей,
Не один день я сумую
У вирі буденних ідей.
16.05.2012
час(12:02)
