Реальність нав’язана шепітом ваших пензлів,
конвульсивним маршем друкарських машинок,
фанатичним блиском цих блакитних екранів,
вашими злими словами,
що лунають з ваших гучномовців...
Ви мислите, а значить, ми існуємо...
А поки я розповім, що таке реалізм:
це коли мадам Боварі одночасно трахають
декілька ліліпутів з огидними виразами
на їхніх похітливих обличчях,
а Гулівер – наш черговий big daddy
з плеяди подібних –
заклопотано знімає все це на відео.
І лишень об’єктив його камери
виглядає навпрочуд цнотливо.
Порівняно зі всіма іншими, звичайно.
Я мислю, а значить, ви існуєте.