Дивлюсь на небо таємниче
На сотні відблиски незвіданих зірок
Я розгадати прагну загадку одвічну
І не позбудусь цих настирливих думок
А ніч,як я ховає таємниці
І кличе нас,зове нас без кінця
Ти віру втратив?Годі,не журися!
Бо бути поруч завжди прагну я.
Ці дні важкі,тягучі і нестерпні
Я будням лік утратила,нехай
Згорять навік ілюзії пекельні
А з ними разом розіб'ється страх
І я мовчу,не плачу,не журюся
Скажу:втомилась плакати щодня
Із болем в грудях тихо усміхнуся
Лиш не питайся чом така сумна
Боюсь,що все це буде надаремно
Що всі старання будуть їм на сміх
Моя любов у серці вже напевно
Роздягнена не впаде коло ніг