Залиш менi життя хоча б на чайну ложку,
I бiльше не питай чому це саме так...
А ти тут посиди, лиш зовсiм-зовсiм трошки.
Я щастя, як Iуда, мiняю на п'ятак...
Не хочу бiльше знати, як сонце не заходить,
Не хочу бiльше чути, як вiтер не затих...
До мрii, до моєї згорiли, бачиш, сходи,
Лиш тiльки залишився її i наш триптих.
I небо безсоромно плює униз зiрками,
А мiсяць десь тихенько куняє у кутку.
Я серце заховала за сiмома замками,
Така у мене доля... Я вибрала таку...
з старого