Яка прекрасна перша гроза!
Така могутня, така жадана...
Коли з неба полетить перша сльоза –
Вона нестримна і нездоланна.
І біло-чорний самотній кіт
Під дах додому прибіг.
Птахи затихли й чути грім,
Але не лихо віщує він.
Як хочеться торкнутися грози!
Відчути холод живої сльози.
Тебе пробирає вітру свист
І під ногами торішній лист.
Сховались люди по комірках,
В своїх квадратних нірках,
І ,певне, вже сплять вони –
Не помічають цієї краси.
Танок веселий і сильний,
Ірландський ритм неспинний.
Калюжки все більшають
І в них помітно справжню суть.
Як хочеться торкнутися грози –
До кожної чистої сльози,
Що до нас небо проливає
Й подяки у відповідь чекає.