Ірині Соджак
Зимовий вечір. Філіжанка кави.
І золота мереживо думок,
Остання сигарета догорала,
У плеєрі чи просто блюз чи мЕтал-рок.
Згадались давні дні, згадалась Штука,
І кава на Різдво і смак вина,
Глінтвейн в холодний вечір грів нам руки,
Яка проста ця радість і затим складна.
А скільки вечорів однакових і схожих,
Як зерен кави, як піску, води,
Спини і запитайся в перехожих,
І тільки той чомусь лишив сліди.
Немало довелося пережити,
Помандрувати, випити, пройти,
А кожен раз вертаю в снах щомиті,
Де файна кава й усмішка завжди.
