На земле, что две дороги?
Обиваем на них ноги,..
Куда ехать, куда идти -
Не видать конца пути...
Да, нет. Одна дорога,
Что началась от порога
И пошла незримо в даль.
На дороге той печаль
Все терзает сердце, душу,
Но судьбу я не нарушу...
Та дорога лишь моя,
По ней катится Земля.
И началась от рожденья...
Шли по ней все поколения,
И всю жизнь по ней все шли,
Пели песню от души,..
Чтоб прийти вот наконец,
Там где ждет нас всех Творец...
Це так важливо в житті не зрадити своій дорозі.Тут проявляється і характер,і сила , І віра .Гарно.з глибинним змістом .
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Написав цей вірш експронтом (за 5-7 хв.) під впливом читання другого вірша. Та бачу тут є проблемні місця та недостатки.прийдеться пізніше щось переробляти...