Серце так б’ється, і скоро відлига
Зайдемо у паб – візьмем трохи пива.
Строкате вбрання й пара із вуст
І не зрозумілий пунктирний хруст.
Кожному віриться у краще завжди
І як же чудово, як є спільні думки.
Критичні погляди прибере тепло,
Коли вже не знаєш від чого воно.
А за вікном темно – це просто зима.
І щось псується - атмосфера гульна.
Під звук старих і нових хітів,
Ти розказати щось мені хотів.
Триває розмова і котиться час,
Й так швидко втома ловить нас.
Летить до іншого ранку туман,
Лиш би на кризі ніхто не впав.
Темні, далекі вулиці снів
І де-не-де світло ліхтарів.
Так віриться в краще –
і воно прийде,
І до тебе у вікно точно зазирне!
