Дві Зорі у небі розмовляли
Шепотіли тихо про любов.
Місяченьку знов не дозволяли
Прислухатися до їх розмов.
А Зоря за Сонцем сумувала,
Зустрічі з ним прагнула давно.
Та шкода, що до сих пір не знала
Не кохає Зірочку воно.
Зірочка зітхала і хотіла
Почуття відкрити перед ним,
А зустрівшись, так і не зуміла
Обізватись словом, хоч одним.
Так і не змогла вона забути,
Зустріч ту єдину в небесах
І не знає, як тепер заснути,
Якщо світить Сонечко в очах.