Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оксана Пронюк: Подивися, Боже, з неба - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не замовкаймо ні на мить бити у дзвони, замовчимо правду - то й Бог не поможе... Дякую щиро за розуміння! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай газдує славно і вправно на волі і в долі 2013-й!!!Дякую щиро!!! Навзаєм!!! А.Б.В.Гість, 19.07.2012 - 10:14
Світанку, щиро дякую за чудову інформацію! Шевченко не був винен у трактуванні Біблії, тому його міркування такі неоднозначні : «А до того я не знаю Бога», «мені здається, що самого Тебе вже люди прокляли», «А, може радишся з панами як править миром». Своєю інтуїцією і вродженим почуттям справедливості Тарас Григорович ставив влучні запитання. Він добре розумів, що ксьондзи були замішані у політку і шовінізм. Але не міг він знати того, що стало відомо набагато пізніше, про знищення принципів християнства ще у 325 році і впровадження згубних єресей, котрі довели християнський світ до хрестових походів середньовічного мракобісся, целібату, впровадження поганських обрядів, поклоніння ідолам. Церква і до нині не очистилась від всього того. З приведених Вами цитат можу вказати на небіблійні дії : «святе причастя», «довготривалої бесіди з самим собою» -(це тібетська медитація, а бесіда з Богом – дослідження Його Слова, Біблії), Хрещення немовлят і чистилище теж вигадки не схвалені Святим Письмом. Ми бажаємо знати біблійну правду, а не відстоювати так звані традиції і поганські звичаї. Творець Всесвіту здатний навести лад, бо Він є Богом порядку а не безладу. Мої найщиріші побажання! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вдячна Вам за аналіз.Бо й ми (і Ви!) не винні в своєму трактуванні Біблії. Господь лиш привідкрив нам очі. Молімо і просімо зрячості. А.Б.В.Гість, 17.07.2012 - 08:04
КОБЗАР БЕЗ ЄВАНГЕЛІЯВозвеличення Шевченка дійшло до межі коли його «Кобзар» стали називати «Євангелієм для українців» Знов нас наївних хочуть ошукати І наші біди та нужду Собі на службу мріють взяти Бо ми до нині темні, без ладу. Який величний, трепетний борець Не скорений суцільним блудом. Повстав як і його народ Проти тиранів, вбивць і носіїв облуди! Та скрили правду від простих, Тлумачать так як їм потрібно. Закрили Батька від людей І вперто нищать кожне світло . Спочатку Бога відреклись, Шанують замість Батька Сина. А далі Слово Боже – Вість Людським «пророком» підмінили. Тепер святоші і чинці Святити підуть постаменти Де син України стоїть Закутий в бронзу, як безсмертний. Колись він Біблію читав, І трактував як вмів і слухав. Тяжке «чому» весь вік питав, Та думки Бога не дослухавсь. Син Божий не на те прийшов, Щоб ненависть посіяти й розруху. Він кров Свою за всіх пролляв, Щоб вічно жив, хто Правди слухав. Тому для всіх, на всі часи Євангеліє – слово миру...... Кобзар зацькований волав До помсти за свою Вкраїну. Та навіть в непробудній тьмі Поет не стримуючи гніву Картав гнобителів – ксьонзів, Паскудив «церкву – домовину». Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
М. Гнатишак у 1936 році зробив своєрідний підрахунок. У «Кобзарі» всіх віршованих творів – 218, з них у 143-х згадується про Бога, загалом 600 разів. У шести поезіх автор згадує про святе причастя, у 27-звертається до Господа власними поетичними молитвами. «Щоденник, - писав М. Гнатишак, - не менш, як і його твори, наповнений майже на кожному кроці згадками про Бога та про свої щоденні молитви…Молюся, Господи, молюсь! Хвалить тебе не перестану!” «Тепер і тільки тепер я вповні увірував у слова «Любя наказуючи», – пише Т.Г.Шевченко, - тепер молюся і дякую Йому за безмежу любов до мене, за подароване випробування. Воно очистило і зміцнило моє бідне хворе серце, воно відвело призму від очей моїх, крізь яку я дивився на людей і на самого себе. Воно навчило мене, як любити ворогів і тих, що ненавидять нас. А цьому не навчить ніяка школа, крім важкої школи випробувань і довготривалої бесіди з самим собою. Як золото з вогню, як немовля з хрестильні «я виходжу з похмурого Чистилища…» Борода, 19.03.2012 - 23:59
Певно треба вже будити,та не кобзу брати, бо вже й струнам не стерпіти лиха і розбрату. Тра сокири вже і коси наждаком гострити, може дзвін той нам поможе ліпше в світі жити. Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Треба! Треба!Та кожен із нас очікує того Мойсея, Забуваючи, що Мойсей - Він сам... Спасибі, Вам щиро!!! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наша правда у нашій єдності - ріднімося, Олесенько! Дякую щиро!
Мазур Наталя, 23.02.2012 - 23:09
Приємно, читаючи вірші, дізнаватися, що є серед українських людей щирі, справжні патріоти.
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дорога п. Наталю! Так хочеться, щоб усі хрещені пером були причащені любов"ю до України!!!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, дорога Яно, за такі чарівні квіточки!!!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кобза у Ваших руках давно, а от вила - здалобися лиш усім миром...Спасибі!!! Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай нас єднає любов до України! Дякую сердечно!!!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Тішуся Вашому візиту! Єднаймося навколо любові до України!
Оксана Пронюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за такий приємний візит!Квіти для Вас - Д З В О Н А Р, 30.01.2012 - 17:09
А всі мої патріотичні вірші розміщені в середині моєї сторінки. Читайте. |
|
|