1.Ой, да над водою туман…
Загубились знов береги…
У повітрі лине луна,
Розливає спів навкруги.
Одинока птаха мовчи,
Не сумуй за ним, бо біда.
Не кохає він. Він нічий.
Та без нього сонця нема.
То за ним я буду іти
По камінню в мутній воді,
А знайду то й скажу:
Приспів:
Візьми мене з собою,
За гори далекі…
Візьми мене з собою,
Туди де летять лелеки!
Бо все одно, мій любий
В безодні я без тебе…
Бо все одно, мій любий
Я розіб’юся в небі!
2. Річенька, до моря біжиш…
Бистрая твоя течія…
Ти йому, благаю, скажи,
Що без нього я нічия.
Де сідає сонце за гай,
Там де він сухо лобода.
Він спустошить серце… Й нехай…
Бо життя без нього нема!
Моя квітко весняна скажи ти коли встигла так полюбить...і у сонця промміння візьми щоб дорогу свою освітить...ти талант свій хучіш розвивай і у долю ти без віри повір.А ще ноти негайно шукай щоб співали всі твої рядки!
Заряна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Видшукаю того скрипаля, що мої вірши піснею зробить .
