***
Іще не висох дощ вчорашній –
В траві зелена ще вода!
Покинуті сумують пашні,
І в’яне, в’яне лобода.
Броджу по вулиці в калюжах,
Осінній день – дикун лякливий.
У кожнім перехожім тужусь,
Впізнати хочу лик твій милий.
Ти загадковіше зір правиш
У затуманені краї.
Для тебе тільки щастя наше
І дружби прояви - мої.
І смерть, якщо по божій волі
Очей твоїх торкне рукою,
Клянусь, що тінню в чистім полі
Піду по смерть і за тобою.
Перекладено з С.Єсеніна
С. Есенин
x x x
Еще не высох дождь вчерашний -
В траве зеленая вода!
Тоскуют брошенные пашни,
И вянет, вянет лебеда.
Брожу по улицам и лужам,
Осенний день пуглив и дик.
И в каждом встретившемся муже
Хочу постичь твой милый лик.
Ты все загадочней и краше
Глядишь в неясные края.
О, для тебя лишь счастье наше
И дружба верная моя.
И если смерть по божьей воле
Смежит глаза твои рукой,
Клянусь, что тенью в чистом поле
Пойду за смертью и тобой.
