Розбещені права твоєї конституції,
У димі сигарет щоденні революції,
Шукаєш вихід ти у своїх лабіринтах,
Тінь відповіді віднайти, а в мене скоро з'їде дах.
Стопити білий сніг оскоми твого серця,
Там розсадити красний мак що почуттями зветься,
Але розбиті спроби в крах у твоїй поведінці,
Моменти збереглись у снах немов на фотоплівці.
Метав об скелю Посейдон і хвилі в піну розбивались,
Веселки, в запалі тих спроб на скелю, фарби проливались,
Вода і час шлях прокладуть, та тільки це не з нами,
Так люди довго не живуть, ми розійшлись шляхами.
