По лісу ширяться чутки-
Цар Лев порвати на шматки
наказ дав - будь-яку тварину,
що перед ним не зігне спину,
чи пащу буде відкривати
і собі щастя вимагати.
Комусь нора потрібна тепла?
Того давно пора до пекла!
А хто там вимагає їжі?!
Це жах - які замашки хижі!
Таких не варто годувати -
за хвіст і в дурку заховати!
Ого! Це хто там нарікає,
що Лев свободу затискає,
що забагато статків має
і про свою рідню лиш дбає?!
Я розірву вас всіх на клапті,
мерзотники, нікчеми кляті!
Терпіли звірі все, терпіли,
та бачать, що не буде діла -
так жити далі не годиться!
Тож порішили, щоб Тигриця
підняла звірів на повстання.
Самі ж Царю несуть послання...
Царя на сходку викликають
і змін у лісі вимагають!
Збентежений Лев і нервує,
бо ж звірів грізний гомін чує.
З палацу вийшов до рабів,
здійняти страшний рев хотів,
та раптом хтось яйцем йому
у лоба влучив!!! Честь тому!!!
Цар грізно заричать хотів,
та з переляку враз...зімлів!
І не такий страшний лев здався,
коли вже він яйця злякався...
А як повстати всім загАлом -
то битим буде лев ... шакалом!
Отож-то й воно! Все наше життя - анекдот, в якому є лише крихітка жарту. І тільки Майстер знає, як перетворити анекдот життя на мистецтво духа! В ОБРАНЕ!!!
