Ніч була ця проклята,
Проклята тому,
Що приснилась ситуація,
Нездійсненна у житті.
Мені снилося таке,
Що ти любиш все ж мене,
Що ми майже обійнялись,
І у губи поцілувались,
Що подобались тобі,
Мої люб'язні ті вірші,
Що закохалась ти у мене,
З того часу, як тобі,
Присвятив маленький віршик,
І відправив я тобі,
Говорила ти мені:
«Люблю, помру я у житті,
В якому милого не буде»,
Розумів твої слова,
І від цього не мов я,
Був від щастя у раю,
Не знав ні болю я, ні горя,
Я лиш хотів кохати вроду,
Твою безмежну красоту,
Я цінував, я все це знав,
Що ти для мене головна,
Я усміхався лиш до тебе,
Дивився в очі я тоді,
І в них я бачив твої очі,
Які палали і благали,
І щось хотіли все ж сказати,
Але без слів я зрозумів,
Як ти кохаєш у житті.
Ми говорили про кохання,
Про наші почуття,
І раді ми були,
Що ми кохаєм одне одного в житті.
І все здавалося прекрасним,
Не знав проблем я у житті,
Аж поки не прокинувся я вранці,
Й зрозумів,
Що це лиш сон, що це брехня всесвітня,
Що насправді у житті,
Не кохає і не знає,
Як я страждаю в темноті.
Важко було усвідомити реальне життя,
Але що ж тут поробиш,
Життя, сповнене загадок, як я...
ID:
26300
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 03.05.2007 21:30:20
© дата внесення змiн: 03.05.2007 21:30:20
автор: White Angel of Love
Вкажіть причину вашої скарги
|