Я подумав над питанням,
Щоб покинути тебе,
Щоб забути твою вроду,
У житті своєму.
Але вирішив я сміло,
Що не треба покидать,
Що потрібно добиваться,
За своє кохання.
Знаю ти мене не любиш,
Не читаєш ти листи,
Що пишу тобі завжди,
Не звиртаєш ти уваги,
З того часу, як тобі,
Описав свою я душу,
Розповів тобі усе,
Про кохання те моє,
З того часу, я страдаю,
Помираю в самоті,
Й кожний вечір, моє серце,
Замерзає в темноті,
А душа моя не тиха,
Покидає й підлітає,
І кудись собі зникає,
А я ніби, як той дух,
Розумію все й дурію,
Через те, що ти сама,
Через те, що не моя,
Та людина мого життя.
Я боротимусь за тебе,
І не здамся просто так,
Я найду той ключик срібний,
Що підходить до душі,
І відкрию твоє серце,
Розповім тобі усе,
Те що мучить все ж мене.
Ти мета мого життя,
Ти людина та яка,
Закохала мене вперше,
У свою ту вроду.
Я боротимусь за тебе,
Якщо треба, я помру,
Лиш для того щоб жила,
Ти на світі молода.
Я боротимусь за тебе,
Я боротимусь завжди,
Я боротимусь на світі,
За свою мету в житті.
ID:
26294
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 03.05.2007 21:05:31
© дата внесення змiн: 03.05.2007 21:05:31
автор: White Angel of Love
Вкажіть причину вашої скарги
|
