Схилялось сонце помаленьку, осінній вечір вітром бренькав... І, золоті одівши митри, шептались клени, як в молитві. Стояли тихі дуб і граб, і шурхотливий листя скрап, та ще - зависла павутинка на тлі обвітреної синьки...
ID: 217948 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 24.10.2010 18:33:20 © дата внесення змiн: 24.10.2010 18:33:20 автор: Omega
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie