Час минає чином дивним.
Пролітають ночі, дні.
Правду знаєм ми одні.
Правда робить світ щасливим.
Таємниця тут твоя.
Невідома більш нікому.
Ти візьмеш її додому.
Заберу її і я.
Шкода часу вже намає.
Прикро, та тоді не знав.
Шанс для свого щастя мав.
Шкода, літо вже минає.
Не люблю я пору - літо.
Не люблю я сонце - спеку.
Та поїдеш ти далеко.
Я не зможу це терпіти.
Ліпше літо хай триває.
Це терпіти точно зможу.
Полюбити його може.
Навіть зможу. Так гадаю.
Ночі літом дуже гарні.
Спокій. Тиша. Ніч це ти.
І мені б оте. Змогти.
Не чекать на тебе марно...