Чим більше слів, тим менше сну, тим більше болю...
Я намалюю світлу ніч і твою долю,
Я засміюсь жасмінно-тихими сльозами.
Скажи мені: для чого ці кордони поміж нами?
Навіщо небо заступає цей підпростір..?
Xoчa...мовчи! Ми ще не вдома, ми - лиш гості!