Чим більше слів, тим менше сну, тим більше болю...
Я намалюю світлу ніч і твою долю,
Я засміюсь жасмінно-тихими сльозами.
Скажи мені: для чого ці кордони поміж нами?
Навіщо небо заступає цей підпростір..?
Xoчa...мовчи! Ми ще не вдома, ми - лиш гості!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2010
автор: Галинк@