Ти бачиш,як небо біжить від зими,
І хмари які чудернацькі,
Як згадками знов проникають у сни,
Даруючи радість зненацька
По небу пливуть у ті дальнії далі,
Де краю й початку нема,
Знов прийде весна і ті квіти зів’ялі
Поверне вона до життя
О,зорі далекі ви шлях освітіте,
Тим лебедям,зітканим з віри,
Той спогад з дитинства мені принесіте,
На крилах легких, мов з ефіру
Дивлюсь я небо,холодне , зимове
І бачу я вас у весні,
О,хмари далекі, о, лебеді білі,
З’явіться хоч раз ще у сні.