Сказав колись один мудрець,
Що в кожнім з нас
Раби живуть.
Не зрозуміла я тоді
Слова ці дивні і скупі.
Та час летів без відпочинку
Й відкрив приховану перлинку:
" Людина вільна у житті,
Тому й бажання має непрості:
Є і маленькі,навіть менші
Від зернини,що лиш
Побачиш у мікроскоп,
А є великі,величезні,
Як велетні слони й кити,
Є й невидимки(бувають і
такі).
Та все ж таки існують і
У думках лютують,
Людину провокують,
На слабкості полюють,
Бо здійснення потребують.
От хазяїн випускає,
Своїх підданих звільняє
Й нові мрії прикликає.
Замкнуте кільце виходить,
Щоби мрії і бажання,
Безпідставні сподівання
Із рабів та кріпаків
Стали вільні до віків.
