Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Vogneslava_Svarga: Сповідь Андрія перед стратою - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Той,що воює з вітряками, 08.05.2011 - 02:19
пасибі,що дали привід по новому подивитись на цей твір...)))і його трагедійну розв*язку.... Vogneslava_Svarga відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і Вам спасибі за гарний відгук...))
Лілія Ніколаєнко, 09.04.2011 - 12:52
Любов і пристрасть до жінки, як на мене, це найнестійкіше почуття, яке може бути... Так само, і до чоловіка... Бо коли ми кажемо, що любимо Батьківщину, рідне село чи своїх рідних, то більш-менш впевнені, що це назавжди, бо їх - не обирають, і якимми б вони не були, ми поневолі їх прощаємо і любимо далі (ну, бувають, звичайно, і винятки)А чи може бути якась стабільність у почуттях до особи протилежної статі? Може... але рідко.. і як знати,що це саме справжнє кохання? Сам, той, хто кохає, не може розібратися у цьому, а що вже казати про сторонніх людей... Як на мою думку, о Андрій, мабуть просто заплутався. З одного боку, він зрадив, а з іншого, можливо і жалів про те що зробив... BeSheNaya, 22.05.2010 - 13:38
ви думаєте, що він каявся? мені завжди хотілось заглянути у його думки. я розуміла його пучуття, та водночас дивувалась - як можна так безжалісно різати своїх? знаєте, насправді не можна точно скзати, чи то було справжне кохання чи лише бездумна "страсть" всилу того, що він був юнаком...
Vogneslava_Svarga відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та для мене теж є загадкою, що він в ту мить думав...А це лише так.. Одна із версій. ) |
|
|