На славу деспоту, імперії на міцність?
Геройства для, чи може орденів?
Кожен герой висловлювать критичність,
А хто б із нас, там хоча б день провів?
А хто б із нас пройшов і не зламався,
Крізь смерті дим, і крові заметіль,
Крізь біль і сльози, страху не набравшись,
Ішов не знаючи, за що іти у бій.
Не знав, за що товариш помирає,
І в чому винен сам в страшний той час,
Життя ж пріоритети розставляє,
Не за тирана ж, не імперію - за нас!
За тих, хто забуває честь віддати,
Тим хто вершив в життя нові шляхи,
Вони ж бо люди – було що втрачати,
Задля дітей, онуків і весни…